Ранньою весною після танення снігів або сильних дощів ґрунт може досягти своєї максимальної водоутримної здатності, тобто вода заповнює всі його пори. По мірі висихання ґрунту і стікання води (природного чи за допомогою підземної дренажної системи) земля набуває польової водоутримної здатності.
Великі порожні пори
У стані польової водоутримної здатності більші пори вільні від води й заповнені повітрям, тоді як у менших за розміром порах залишається вода. Чим вище розташування пір у ґрунтовому профілі, тим більша ймовірність того, що вони заповнені повітрям. Якщо ґрунт містить 50 % твердої речовини і 50 % порожнин, то в умовах польової водоутримної здатності приблизно 10–20 % пір заповнено повітрям, а 30–40 % — водою.